Книга та Інтернет: спільники чи суперники?
Результати соціологічного дослідження
(травень-вересень 2004 р.)
Рівне 2004
Актуальність проблеми. Потреби самореалізації повноцінного та відповідального громадянина як визначального суб'єкта суспільно-демократичних перетворень в Україні зумовлюють необхідність формування поряд з економічною, правовою, громадянською, екологічною, морально-етичною, професійно-кваліфікаційною культурою - інформаційну культуру. Інформаційна культура дає змогу, з одного боку, ефективно використовувати світовий досвід, накопичений упродовж розвитку цивілізації, з іншого боку, розширює доступ громадян до інформації, сприяє формування критичного сприйняття реальності та поглиблює мислення у розумінні суспільних альтернатив розвитку.
Сьогодні світове співтовариство вступило в нову епоху коли вже не матеріальні засоби й енергія, а інформація і знання стають невичерпними й незамінними ресурсами, і визначають рівень розвитку суспільства та добробуту громадян. Саме знання дали початок новій соціально-економічній системі, що ґрунтується на використанні інформаційних технологій та означає початок епохи інформаційного суспільства. На цьому етапі розвитку людства на перший план висуваються не лише завдання подальшої технізації суспільства, але й проблеми його інтелектуалізації, створення і запровадження нових соціальних технологій, заснованих на ефективному використанні стратегічного ресурсу суспільства - знань. Американський вчений та футуролог Олвін Тоффлер, аналізуючи ресурси суспільного управління та джерела впливу на нього, виділив серед них силу, багатство і знання, акцентуючи увагу на перевазі знань з характеристиками безкінечності, загальнодоступності та демократичності, що і є визначальними чинниками управління. Порівняно з іншими ресурсами, вони надають йому вищої якості та найбільшої ефективності, дозволяють досягнути цілей, мінімально витрачаючи ресурси, переконати людей в їх особистій зацікавленості в цих цілях.
Між тим, Олвін Тоффлер також стверджував, що "зростанням числа персональних комп'ютерів і комп'ютерна озброєність населення створює умови для прямого інформаційного контакту людей й зменшує можливості у встановленні над ними централізованого контролю з боку держави і тим самим унеможливлює загрозу для особистої свободи. Комп'ютерні технології відкривають дорогу плюралізму, широким можливостям для висловлення місцевих інтересів, змінюють представницьку демократію "демократією участі", не наносячи шкоди жодному демократичному інституту". Водночас потенціал сучасної демократії, як вважає Юрген Габермас, залежить від спроможності суспільства забезпечити участь громадян у суспільному житті за допомогою комунікацій. Ю.Габермас обґрунтував концепцію суспільної сфери, що втілює ідею суспільства громадян, що мають однаковий доступ до форуму громадянського суспільства, який не залежить ні від держави, ні від приватних інтересів. Саме в колі суспільного форуму, який Ю.Габермас називає суспільною сферою, відбуваються раціональні дебати та дискусії, через які реалізується участь громадян в суспільному житті.
В свою чергу, інформаційні технології змінюють принципи комунікації та взаємодії між людьми та інституціями, відтак змінюють і саме суспільство. Використання комп'ютерних та інформаційних Інтернет-технологій створює та модифікує нові можливості для розвитку громадянської освіти. Особливістю громадянознавства є поєднання та синтез знань суспільних та гуманітарних наук під кутом громадянського буття особистості (або буття особистості як громадянина), що передбачає не лише її приналежність до політично організованої спільноти - держави, але й володіння політичними і громадянськими правами і обов'язками, які дають змогу виконувати різноманітні суспільні та політичні ролі і через них впливати на суспільне життя, суспільні справи. Ефективно ці ролі молодий громадянин може виконувати за умови володіння знаннями про суспільство, в якому живе, можливостями самореалізації, а також наявністю різноманітної інформації в ситуації громадянського та суспільного вибору. Отже, пріоритет інформації та знань в інформаційному суспільстві зумовлює необхідність з'ясувати їх сутність та співвідношення.
З метою визначення ролі інформаційного потенціалу книги та місця Інтернету в житті підлітків і молоді, Рівненською обласною бібліотекою для юнацтва упродовж травня-червня 2004 року було проведене соціологічне дослідження інформаційних потреб реальних та потенційних користувачів Інтернет-центру. Завдання дослідження:
Визначити ступінь конкурентоспроможності книги та Інтернету серед читачів бібліотеки.
Вивчити пріоритети діяльності бібліотеки в інформаційному просторі регіону.
Визначити коло потенційних користувачів Інтернет-центру бібліотеки.
Здійснити діагностику системи інформаційних потреб читачів бібліотеки.
Об'єкт дослідження - реальні та потенційні користувачі Інтернет-центру бібліотеки.
Предмет дослідження - процес інформаційної взаємодії читачів бібліотеки (реальних та потенційних користувачів Інтернет-центу). Коротка характеристика вибіркової сукупності.
Генеральна сукупність становить 903 користувачів. Відповідно за побудованою вибіркою було опитано 217 респондентів, яка становила 24,0%.
З них: чоловіків - 42,4%, жінок - 57,6%.
За освітою:
1.
Базова загальна (9 кл.)
- 20,3%.
2.
Повна загальна середня
- 33,8%.
3.
Неповна вища (коледж, технікум)
- 13,6%.
4.
Базова вища (бакалавр)
- 15,4%.
5.
Повна вища
- 16,9%.
Було також опитано 97 потенційних користувачів Інтернет-центру, що становить 10,7% від загальною кількості користувачів.
З них: чоловік - 46,1%, жінок - 53,9%.
За освітою:
1.
Базова загальна (9 кл.)
- 36,3%.
2.
Повна загальна середня
- 21,7%.
3.
Неповна вища (коледж, технікум)
- 24,3%.
4.
Базова вища (бакалавр)
- 10,7%.
5.
Повна вища
- 7,0%.
При опитуванні користувачів Інтернет-центру (n=217) насамперед вивчався потенціал інформаційних ресурсів Рівненської обласної бібліотеки для юнацтва. Так, респонденти надали перевагу таким джерелам в бібліотеці (респонденти мали можливість вибрати декілька альтернатив, тому сума відповідей перевищує 100%):
1.
Книги
- 72,8%.
2.
Пошукові системи Інтернет
- 66,1%.
3.
Періодичні видання
- 23,7%.
4.
Електронні видання
- 8,5%.
5.
Аудіовізуальні документи
- 3,4%.
Щодо частоти відвідувань Інтернет-центру бібліотеки респонденти зазначили, що вони йому надають перевагу:
1.
Декілька разів на тиждень
- 36,0%.
2.
Раз на тиждень
- 30,0%.
3.
Раз на місяць
- 28,0%.
4.
2-3 рази на місяць
- 6,0%.
Респонденти витрачають час на користування електронними носіями інформації:
1.
Менше 30 хвилин
- 25,4%.
2.
Від 30 хвилин до 1 години
- 25,0%.
3.
1-2 години
- 28,8%.
4.
2-4 години
- 13,5%.
5.
Більше 5 годин
- 6,7%.
Водночас опитані доповнюють інформацію, яку вони отримують з Інтернету, інформацією з друкованих джерел:
1.
Завжди
- 37,4%.
2.
Іноді
- 54,2%.
3.
Ніколи
- 8,4%.
Досить вагомі відповіді респондентів щодо ролі книги у їхньому житті. Так, респонденти вважають, що для них у житті "книга":
1.
Важлива
- 45,7%.
2.
Дуже важлива
- 5,0%.
3.
Важлива, поки навчаються
- 16,9%.
4.
Без книги життя неможливе
- 13,5%.
5.
Не дуже люблю читати
- 15,2%.
Можна констатувати, що біля 85 відсотків опитаних відзначають важливу роль книги у власному житті. Вагомим аргументом цієї тези слугують відповіді респондентів щодо кількості часу, який вони витрачають кожного дня для читання книг, газет, журналів:
1.
Менше 30 хвилин
- 10,2%.
2.
Від 30 хвилин до години
- 32,2%.
3.
1-2 години
- 38,9%.
4.
2-4 години
- 13,5%.
5.
Більше 4 години
- 5,0%.
Проаналізуємо роль Інтернету у житті опитаних. Для них Інтернет:
1.
Важливий
- 45,7%.
2.
Дуже важливий
- 16,9%.
3.
Не можуть відірватися
- 10,2%.
4.
Не дуже важливий
- 27,1%.
Опитані також вважають, що Інтернет може конкурувати книзі:
1.
Так, повною мірою
- 38,9%.
2.
Ні, не може
- 27,1%.
3.
Так, ймовірно,
- 33,8%.
Така амбівалентність суджень доповнюється судженнями респондентів щодо рейтингу джерел, яким вони надають перевагу при написанні рефератів та курсових робіт:
1.
Друкованим джерелам
- 6,7%.
2.
Інтернету
- 27,1%.
3.
Повною мірою друкованими джерелам та Інтернету
- 66,1%.
Варто зазначити, що майже кожен третій респондент (28,7%) вважає, що у майбутньому електронні носії інформації витіснять книгу, 39,0% опитаних не погоджуються з такою тезою, а 28,8% - взагалі не визначилися.
Між тим, 33,8% опитаних вважають, що Інтернет може замінити їм книгу, а 40,6% - не погоджуються з таким варіантом розвитку подій у майбутньому. Загалом респонденти надали перевагу таким джерелам інформації:
1.
Друкованій книзі
- 69,7%.
2.
Електронній книзі
- 29,3%.
Такі відповіді свідчать про досить високий рейтинг серед шкільної та студентської молоді "традиційних" каналів інформації (зокрема бібліотек як соціально-інформаційних та виховних інститутів сьогодення) та практично невичерпного духовно-творчого потенціалу друкованих документів, в яких зафіксовані людські думки, фантазії, надії та сподівання на краще й гідне життя. Досить цікаві судження респондентів були зафіксовані щодо запропонованих ними напрямів покращення роботи бібліотеки як потужного соціально-виховного інституту. Це такі напрями:
1.
Розширення доступу до мережі Інтернет
- 50,8%.
2.
Більш якісне формування фонду друкованих видань
- 20,3%.
3.
Створення мультимедійного кабінету
- 16,9%.
4.
Створення зведеного електронного каталогу бібліотечного фонду
- 8,5%.
5.
Створення фонду електронних видань
- 6,7%.
6.
Забезпечення електронної доставки документів через міжбібліотечний абонемент
- 5,0%.
7.
Все одночасно
- 30,5%.
У дослідженні була здійснена спроба визначити місячний дохід та гіпотетичну можливість купівлі персонального комп'ютера для власного користування. Респонденти визначили такі ймовірні суми місячного доходу у гривнях:
1.
Не менше 1000 грн.
- 16,9%.
2.
Від 1000 до 1500 грн.
- 28,8%.
3.
Від 1500 до 2000 грн.
- 22,0%.
4.
Понад 2000 грн.
- 30,5%.
З метою пошуку нових перспективних напрямів роботи Рівненської обласної бібліотеки для юнацтва силами дослідницької групи було проведено опитування потенційних користувачів Інтернет-центру (мало та недостатньо поінформованих про інноваційні технології та які мають недостатню технологічну підготовку у користуванні ПК).
Насамперед вивчалася загальна інформаційна культура, складовою якої є рівень володіння ПК. Так, 77,3% потенційних користувачів мають значні навички роботи з комп'ютером, 22,7% - недостатні. Водночас лише 26,4% опитаних мають намір поглибити такі навички. Понад сорок відсотків потенційних користувачів (46,1%) залучаються з різною інтенсивністю до мережі Інтернет, 53,9% - не користуються такими послугами. Опитані визначили найбільш комфортні місця користування Інтернетом:
1.
В бібліотеці
- 33,0%.
2.
В навчальному закладі
- 30,7%.
3.
В Інтернет-кафе
- 23,0%.
4.
Вдома
- 7,7%.
5.
У друзів, знайомих
- 3,6%.
Потенційні користувачі, які з різних причин не користуються мережею Інтернет (53,9%), визначили бар'єри, що заважають їм прилучитися до такої цікавої та інноваційної технології:
1.
Звичка працювати з традиційними носіями інформації
- 52,4%.
2.
Відсутність навичок роботи в інформаційних мережах
- 24,6%.
3.
Відсутність вільного доступу до мережі
- 8,3%.
Водночас понад сорок відсотків опитаних потенційних користувачів (43,2%) бажають прилучитися до мережі Інтернет в умовах бібліотеки. Серед чинників мотивації звернення потенційних користувачів Інтернет-центру до бібліотеки є такі:
1.
Навчання
- 83,2%.
2.
Самоосвіта
- 23,0%.
3.
Потреба "душі"
- 12,3%.
4.
Професійна необхідність
- 9,7%.
5.
Отримання задоволення від читання
- 61,3%.
Остання позиція у запропонованій шкалі свідчить про належний обсяг фонду бібліотеки та достатньо високу професійну діяльність колективу бібліотеки щодо задоволення інформаційних потреб споживачів. Респонденти також досить високо оцінили рівень ресурсного забезпечення бібліотеки. Адже потенційні користувачі Інтернет-центру визначили такий рейтинг інформаційних ресурсів Рівненської обласної бібліотеки для юнацтва:
1.
Книги
- 92,1%.
2.
Періодичні видання
- 38,2%.
3.
Пошукові системи Інтернет
- 33,0%.
4.
Електронні видання
- 21,3%
5.
Аудіовізуальні документи
- 3,7%.
Водночас респонденти надали високу оцінку рівня обслуговування в умовах бібліотеки. Відвідувачі Інтернет-центру отримують інформацію, за якою вони звертаються в бібліотеку:
1.
Завжди отримують
- 23,0%
2.
Практично завжди отримують
- 46,1%.
3.
Не отримують повною мірою
- 7,9%.
Між тим, у разі не отримання потрібної інформації в бібліотеці, потенційні користувачі звертаються за нею:
1.
До інших бібліотек
- 46,1%.
2.
До друзів
- 37,3%.
3.
До мережі Інтернет
- 16,6%.
Варто зазначити, що потенційні користувачі Інтернет-центру запропонували такі побажання для покращення роботи бібліотеки:
1.
Розширити доступ до мережі Інтернет
- 23,0%.
2.
Створити фонд електронних видань
- 22,7%.
3.
Якісніше формувати фонд друкованих видань
- 15,4%.
4.
Створити зведений електронний каталог бібліотечного фонду
- 13,7%.
5.
Забезпечити електронну доставку документів через міжбібліотечний абонемент
- 7,6%.
Щодо майбутнього Інтернету респонденти зазначили, що він з часом замінить книгу - 15,4%, 30,7% опитаних стверджують, що "скоріше так", 38,4 відзначили, що це мало імовірно.
Насамкінець опитані вважають, що для ймовірного придбання комп'ютера необхідний такий місячний дохід:
1.
Не менше 100 грн.
- 23,1%.
2.
Від 1000 до 1500 грн.
- 23,1%.
3.
Від 1500 до 2000 грн.
- 30,7%.
4.
Понад 2000 грн.
- 23,1%.
Отже, можна зробити такі висновки:
1. Рівненська обласна бібліотека для юнацтва виконує надзвичайно важливі інформаційні, соціально-виховні та інтеграційні функції в учнівському та студентському середовищі. Адже 72,8% опитаних використовують книги в бібліотеці, 66,1% респондентів - пошукові системи Інтернет, 23,7% - періодичні видання тощо.
2. Бібліотека як інформаційний та соціально-виховний інститут має значний потенціал в регіоні. За умови розширення доступу до мережі Інтернет, на думку опитаних (50,8%), бібліотека зможе ще більш інтенсивно залучати до своєї інформаційної та соціально-комунікативної діяльності нових користувачів інноваційних технологій.
3. Книга та інноваційні інформаційні технології користуються високим попитом серед молоді, що викликає необхідність збереження не лише "традиційних" носіїв інформації, але й розширення мережі Інтернет та інших інновацій в умовах бібліотеки.
4. Один із перспективних шляхів поліпшення роботи бібліотеки - це поглиблення інформаційної культури читачів бібліотеки за допомогою засобів, способів та інформаційних технологій в активному режимі системи "бібліотека - загальноосвітня школа - вищий навчальний заклад - громадські молодіжні організації - роботодавці".
